Одним із основних пріоритетів є інтеграція України до Європейського дослідницького простору. Цьому сприяє двостороння міжнародна співпраця з країнами-членами ЄС, з країнами східного партнерства, участь у Рамковій програмі ЄС з досліджень та інновацій «Горизонт 2020».
Кафедра систем електропостачання та електроспоживання міст має досвід в успішному виконанні міжнародних науково-дослідних грантових проєктах.
2018 – 2019 р.р.
Керівник – д.т.н., проф. Плюгін В.Є., виконавець к.т.н., доц. Ковальова Ю.В.
Науково-дослідна робота №М/131-2018 та №М/45-2019 у рамках Україно-Польського проєкту із загальною темою «Синтез провідного двовимірного MXene матеріалу з використанням магнетронного розпилення за допомогою хімічного осадження пари».
Детальніше
Розроблено проект лабораторії з синтезу двовимірних MXene матеріалів на базі Ti3AlC2 шляхом гетерогенного вирощування високо-орієнтованих субстратів при використанні гібридного методу магнетронного розпилення хімічного осадження пари.
Проект включає приміщення з трубами гарячої і холодної води, окремою каналізацією, системою примусової вентиляції, системою підтримки мікроклімату, засобами електричного, хімічного та радіаційного захисту, герметичні вхідні двері з контролем доступу.
До складу лабораторії входять: джерела живлення, магнетрон, вакуумна камера, мішені Ti, Al, Ti-Al та субстрати для виготовлення катодів.
2023 р.
Відповідальний виконавець – д.т.н., проф. Плюгін В.Є.
Рамкова програма Європейського Союзу з наукових досліджень та інновацій “Горизонт 2020” за темою «Відновлення та модернізація системи централізованого теплопостачання з метою її енергоефективної та сталої роботи в умовах військових дій та повоєнного відновлення енергетичної галузі»
Детальніше
Робота на стадії виконання першого етапу.
Загальна мета наукової роботи – продемонструвати можливість втілення в Україні нового покоління низькотемпературних мереж централізованого теплопостачання та охолодження, які зможуть використовувати джерела відновлюваного та відпрацьованого тепла, доступне при низькій температурі.
Новизна
1) Інтегроване опрацьовування варіантів удосконалення теплових мереж з метою переходу до використання низькотемпературних теплоносіїв з ТЕЦ та встановленням індивідуальних теплових пунктів (ІТП) із застосуванням відновлювальних джерел енергії для повного забезпечення потреб мешканців у опаленні та гарячій воді, з можливістю кондиціювання для нових будівель.
2) Пропонується новий науковий підхід, який дозволить на основі даних з потреб у електроенергії, теплопостачанні та тепла для гарячої води, розробити оптимальний варіант використання відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) та встановити оптимальне місце знаходження ІТП з тепловим насосом, можливістю додаткового встановлення сонячних колекторів та акумуляторів тепла.
3) Вирішення задачі переходу до низькотемпературних мереж теплопостачання з мінімізацією енергоспоживання країни шляхом створення методології реконструкції теплових мереж.
Практична цінність
1) Практична цінність результатів полягає в розробці науково-методичних основ і практичних рішень для підвищення енергозбереження та екологічної безпеки в міському комунальному господарстві та об’єктів критичної інфраструктури.
2) Комплексна оцінка потреб кожного з будинків району, виявлення напрямків підвищення енергоефективності шляхом моніторингу об’єктів системи дозволяє створити нові методи підвищення енергоефективності у комунальному господарстві.
3) Поступове долучення додаткових індивідуальних теплових пунктів з тепловими насосами та/або сонячними колекторами, акумуляторами теплової енергії.
4) Застосування різних видів ВДЕ у комбінації з централізованою системою теплопостачання.
5) Впровадження результатів проєкту дозволить винайти оптимальні рішення для модернізації міських теплових мереж, особливо у час післявоєнної відбудови міст, удосконалювати підходи до проектування систем опалення, кондиціювання та гарячого водопостачання нових будинків та підключення їх до центральних теплових мереж, проектувати локально розташовані теплові пункти з використанням ВДЕ.
6) Очікувана економічна ефективність від впровадження проєкту передбачає:
- зменшення споживання викопаних видів палива на 20 %;
- зниження викидів СО2 в атмосферу, що прямо сприятиме покращенню екологічного стану довколишнього середовища, а також зменшенню парникового ефекту;
- економія витрат на рік у порівнянні з газовими системами опалення;
- суттєва економія витрат на рік у порівнянні з електричними системами опалення;
- забезпечення надійного та сталого енергопостачання.
